вторник, 27 сентября 2016 г.

#ЯПротиКорупціїВмедицині. ЯК ПОБОРОТИ ЗЛОЧИННУ АФЕРУ В МЕДИЦИНІ

Тетяна Гавриш,
 керуючий партнер
Юридичної фірми ILF
Під гаслом #ЯПротиКорупціїВмедицині наприкінці липня відбулося флешмоб-опитування щодо типових ситуацій, з якими люди стикалися під час отримання медичної допомоги в державних та комунальних лікарнях у 2015-2016 роках. 


За 7 днів в опитуванні Українсько-німецької медичної асоціації взяли участь 399 осіб.

Результати, як на мене, ілюструють загальну ситуацію в країні.


Типові ситуації, з якими люди стикалися під час отримання медичної допомоги в державних та комунальних лікарнях у 2015-2016 роках

Утім, не кожен пацієнт усвідомлює, що потураючи корупції, він не отримує жодних гарантій, що така жадана медична послуга дійсно виявиться якісною.



Працевлаштування головного лікаря та звичайних лікарів, закупівля лікарських засобів за державні кошти, привілеї конкретній аптеці/лабораторії/діагностичному центру – корупція пронизує усю медичну сферу. Це злоякісна пухлина цілої системи, яка кожен день штовхає лікарів та пацієнтів на корупційні правопорушення та становить реальну загрозу життю та здоров'ю.

29,8% опитаних вирішують цю проблему обслуговуванням у приватних медичних закладах.

Решта ж населення змушена продовжувати лікуватися у державних та комунальних лікарнях – та оплачувати "неофіційні" платежі, які йдуть лише в кишеню лікаря, а не на придбання нового обладнання для лікарні, закупівлю ліків, покращення харчування стаціонарних пацієнтів, підвищення заробітної плати талановитим лікарям тощо.

Водночас приватна медицина не є панацеєю для вирішення проблеми якості, безпечності та доступності медичних послуг. Це зумовлено низькою конкуренцією за пацієнта серед приватних медичних закладів через недостатність пропозиції на ринку.

У свою чергу, передумовою такої ситуації є та ж сама корупція.

Корупційні доходи лікаря у державній чи комунальній лікарні зіставні з доходами лікаря приватного закладу охорони здоров'я. Проте лікар державної та комунальної лікарні не несе зіставну відповідальність за надавані ним послуги, не сплачує жодних податків та незацікавлений у розвитку лікарняної інфраструктури.

У той же час парламентські комітети стримують медичну реформу вже другий рік поспіль.

Що робити громаді за таких умов? – Надати автономію лікарням, перетворивши їх з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства.

В автономізованих лікарнях мають бути створені громадські (наглядові) ради для зовнішнього систематичного громадського контролю за витрачанням бюджетних коштів, покращенням оснащення лікарні, для участі у розгляді спірних питань з пацієнтами тощо.

Автономізація лікарень перезапустить весь ринок медичних послуг – як державний, так і приватний.

Керівника автономізованої лікарні обиратимуть за конкурсом, а з лікарями укладатимуть контракти. Лікар буде зацікавлений у наданні якісної медичної послуги, бо його зарплата збільшиться в 2-3 рази та буде залежати саме від наданої ним послуги та кількості пацієнтів, які обиратимуть лікаря за власним бажанням, виходячи з рівня його професійності та досвіду спілкування з ним.

А головному лікарю доведеться навчитися бути менеджером бізнесу та збільшувати його ефективність – наприклад, шляхом здійснення закупівель через ProZorro, оптимізації витрат лікарні та формування штату лікарні з професійних та мотивованих співробітників, на яких є попит у населення.

Нездійсненна мрія?..

Ні, це мета. Це серйозний виклик для сучасної системи. Це тест на громадськість.

Врешті, це єдиний шлях до свободи та розвитку, успіх якого підтверджений досвідом медичної реформи в Польщі, Молдові, Казахстані, Естонії та інших країнах Східної Європи.
Опубліковано спеціально для УП.Життя 

Комментариев нет:

Отправить комментарий