ДФС ПІШЛА НА ЗУСТРІЧ ЕКСПОРТЕРАМ-АГРОТРЕЙДЕРАМ?

Святослав Бартош, 

юрист ILF

З 1 січня змінилися умови зовнішньоекономічної торгівлі для України: Євросоюз скасував ввізне мито для 83% сільськогосподарської продукції та 94% промислових товарів українського походження.

Разом з тим змінилися і правила підтвердження країни походження товарів. Раніше сертифікати походження видавали торгово-промислові палати, а з початку року ці повноваження перейшли до митниць ДФС. Митні органи виявились не дуже підготовлені до роботи за новими правилами. На практиці інспектори вимагають від експортерів різні пакети документів для підтвердження походження одного і того ж товару.

З такою проблемою зіткнулися, наприклад, зернотрейдери, виробники олії та продуктів переробки зерна. Щоб експортоване зерно отримало українське походження потрібно довести, що воно вирощене на території України, а виробнику соняшникової олії - що вона виготовлена з українського насіння. Зазвичай від підприємств просять надати документи, які би підтвердили наявність або у них або у їхніх постачальників посівних площ для вирощування злаків чи соняшнику. Зрозуміло, що експортери часто не в змозі виконати подібні вимоги митних органів.

За сприяння Української зернової асоціації і Міністерства аграрної політики та продовольства, Державна фіскальна служба України дозволила використовувати узагальнені форми документів для підтвердження походження олії, зерна та продуктів його переробки (Лист ДФС від 25.01.2016 р. №2236/7/99-99-25-02-03-17). 

Запропоновано чотири форми документів:

1. Довідка експортера зерна.

2. Довідка експортера/виробника зерна.

3. Довідка експортера олій.

4. Довідка експортера продуктів переробки зерна.

Суть цих документів доволі проста — підприємство повинно надати відомості про своїх постачальників, номери договорів та кількість зерна (насіння), придбаного за цими договорами. Експортер заявляє, що це зерно (насіння) цілком вирощене та зібране на території України і бере на себе відповідальність за достовірність цих даних.

Такі форми документів напевно можуть використовувати не тільки зернотрейдери та виробники олії, а й інші підприємства-переробники. Однак, підприємцям слід бути досить обережними з такими довідками.

Процедура підтвердження країни походження може не завершитися отриманням сертифікату EUR.1. Митні органи країн ЄС вправі надсилати до ДФС запити про проведення верифікації (перевірки) документів, які підтверджують країну походження. В процесі виконання цих запитів митниця може перевіряти відповідність товару вимогам щодо його походження. І немає жодних гарантій, що згадані вище узагальнені довідки експортерів будуть повторно прийняті перевіряючими як докази походження товару. 

Відстояти свою правоту експортеру буде доволі складно. Адже довідки експортера прямо не підтверджують те, що зерно (насіння соняшнику) вирощено на території України. А лист ДФС, який "легалізував" ці довідки має виключно рекомендаційний характер.

Наслідки такого рішення митниці для експортера можуть бути негативні: 

1. Скасування митної преференції в ЄС. Це може бути не так важливо для експортера, адже мито в ЄС, в більшості випадків, сплачує покупець. Однак, з цим пов'язані певні репутаційні ризики.

2. Стягнення недоплаченого експортного мита, якщо таке передбачене (наприклад, при експорті насіння соняшнику). Угода про асоціацію, крім скасування імпортного мита, передбачає поступове зниження вивізних мит для експорту українських товарів до ЄС. У випадку анулювання сертифікату EUR.1 експортер втратить право на використання зниженої ставки експортного мита.

 
3. Скасування статусу уповноважено експортера.

4. Відкриття кримінального провадження у відношенні до керівників компанії-експортера за складання недостовірних документів.

А поки що робити експортерам:

1. Отримуйте від своїх постачальників максимум документів, які би підтверджували походження товару.

2. Якщо є така можливість, то вимагайте від контрагента сертифікат походження форми У-1 (видається ТПП, підтверджує українське походження товару в межах України). 

3. Сировину з "ненадійними" документами можна використовувати у багатьох випадках. Однак її вартість не повинна перевищувати 10% від кінцевої вартості товару.