 |
| Олена Пелипенко, Радник ILF |
Судова практика щодо арешту корпоративних
прав є неоднозначною. Це обумовлено, головним чином, відсутністю єдиної
правової позиції щодо обігоспроможності таких прав та умов звернення на них
стягнення. Втім, на нашу думку, арешт корпоративних прав може бути належним та
адекватним заходом забезпечення виконання судового рішення при дотриманні
наступних умов: 1) якщо такі права є безпосередньо предметом спору та існує
ризик протиправного відчуження їх відповідачем на користь третіх осіб; або 2) у
разі відсутності іншого майна у відповідача у майнових спорах, за якими права
власності на корпоративні права не є безпосередньо предметом спору.
