 |
| Иван Бондарчук, юрист ILF |
Цивілізований світ стрімко рухається в бік енергозбереження та енергоефективності. З чого почати нам? Із створення надійного ОСББ.
"Ми вирішили закрити всі атомні електростанції до 2022 року, а до 2050 року — отримати 80% енергії з відновлюваних джерел. Для цього, крім розвитку альтернативної енергетики, нам слід значно підвищити енергоефективність", — стверджують представники німецької енергосервісної компанії GETEC.
Це приклад того, як країна, яка є світовим лідером з енергетичної ефективності економіки, знаходить нові виклики для зменшення споживання енергоресурсів.
У цьому процесі не останню роль відіграє енергетичний сервіс, який у 2015-2016 роках став відкриттям і для України. У зв'язку з цим важливо розуміти кілька особливостей цього механізму в Європі.
Енергетичний сервіс, дослівно energy services, тобто "енергетичні послуги", в Європі має ширше значення та застосування, ніж в Україні.
Український енергосервісний договір відповідає європейському поняттю energy performance contract або ЕPC — так званому контракту на енергоефективність.
У рамках такої угоди енергосервісна компанія (ЕСКО) своїм коштом модернізує об'єкт замовника, забезпечує зменшення споживання енергоресурсів та отримує винагороду завдяки фактичній економії.
Крім того, європейські ЕСКО укладають з клієнтами довгострокові договори на ефективну поставку енергії. У рамках таких угод ЕСКО, працюючи на ринку тепла, надають замовнику постійну знижку від ціни місцевої енергетичної компанії.
В Україні компанії поки не можуть реалізувати такі проекти через відсутність конкурентного ринку тепла і фіксований рівень тарифів на енергоресурси, від яких не можна відступити навіть у бік пониження.
А ось механізм light-ЕPC може стати реальним продуктом українських ЕСКО. Це заходи, які забезпечують економію енергоресурсів без істотних інвестицій.
Наприклад, у Барселоні компанія Rubatec S.A. забезпечила від 7% до 25% економії енергоресурсів у 12 школах завдяки запровадженню систем енергетичної діагностики та менеджменту, оптимізації роботи систем опалення та освітлення, проведенню тренінгів з персоналом цих установ. За це ЕСКО отримує винагороду в розмірі 70% досягнутої економії протягом чотирьох років дії контракту.
На тлі відсутності дешевих фінансових ресурсів для власних інвестицій такий формат може стати знахідкою українських компаній для роботи на приватних підприємствах, а після прийняття законопроекту №4549 з можливістю укладати енергосервісні договори на кілька об'єктів — і з бюджетними замовниками.
"Якщо змінам не можна протистояти, їх потрібно очолити", — під з таким девізом енергетичний сервіс став частиною бізнесу європейських енергокомпаній.
Наприклад, структури холдингу GETEC з річним оборотом 798 млн євро одночасно виконують функції постачальників газу, тепла, операторів енергомереж.
У той же час два підрозділи цієї компанії надають послуги енергетичного сервісу для промисловості, багатоквартирних будинків і комунальних установ. Оборот одного з таких підрозділів у 2015 році становив 85 млн євро і продовжує зростати.
Тим же шляхом пішла і французька Veolia, яка працює на ринку енергетичного сервісу в країнах західної і східної Європи, в тому числі у сусідній Румунії.
Ці приклади показують, як активна боротьба за споживача і його фінансові ресурси стає умовою виживання енергетичного бізнесу при відсутності монополії на ринку енергоресурсів і курсі на скорочення їх споживання.
При цьому енергетичні компанії борються за споживачів не лише зі своїми прямими конкурентами — іншими гравцями ринку енергоресурсів. У боротьбу вступили постачальники енергозберігаючого обладнання та ЕСКО. Вони претендують на гроші клієнта, які можуть звільнитися в разі економії ресурсів.
У таких умовах за наявності значних обігових коштів робота на ринку енергетичного сервісу дозволяє постачальникам запропонувати споживачу додаткові послуги і зберегти гроші. Тобто вони можуть перекласти надходження з однієї кишені в іншу: від продажу енергії до продажу послуг енергетичного сервісу.
Отже, маємо додатковий аргумент на користь швидкого розвитку конкурентних ринків. У таких умовах постачальники енергії будуть зацікавлені у підтримці інвестицій в енергоефективні проекти й діяльності у галузі енергетичного сервісу.
"У Німеччині бізнес постійно думає про свою енергоефективність, адже від неї залежить собівартість продукції. Зате наші громадяни, які вважають нормою раз на три роки оновити автомобіль, часто забувають про інвестиції в енергоефективність власного побуту. Через це об'єкти житлового фонду вигідні для інвестицій ЕСКО", — зазначають представники GETEC.
Подібні думки про перспективи впровадження енергетичного сервісу у житлових будинках лунають і в Україні. Мовляв, збідніле населення радо дозволить ЕСКО модернізувати свої приміщення. Проте є одне "але".
У Німеччині лише половина квартир знаходиться у власності їх мешканців. Решта 50% належить великим керівним компаніям, які здають їх в оренду. Наприклад, Deutsche Wohnen Group володіє 160 тис квартир і сама укладає угоди з ЕСКО.
Натомість в Україні більшість квартир належить їх мешканцям. Тобто у житлових будинків відсутній один власник, який зі своєї кишені платить за енергоресурси і є потенційним замовником енергетичного сервісу.
Це означає, що, приходячи в такі будинки, ЕСКО повинна домовитися й отримувати кошти від десятків і сотень приватних осіб. Це значно ускладнює управління проектами та підвищує ризики неплатежів.
Тому для залучення ЕСКО до роботи на об'єктах житлового фонду їх мешканці повинні подбати про створення надійного ОСББ і довести свою платоспроможність, наприклад — через створення резервних фондів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий