Допускати чи не допускати податкову до перевірки. На чиєму боці суд сьогодні

Юля Лавреха,
юрист ILF

Якщо до вас приходять представники фіскальних органів, у вас є вибір: допустити їх до перевірки чи ні. Ваше право на недопуск і вичерпний перелік підстав для цього передбачені у статті 81 Податкового кодексу. Закони змінюються, судова практика непостійна, а вирішувати доводиться негайно й під тиском фіскалів.

Якщо допустите – не зможете оскаржити незаконний наказ

Якщо ви допустили податківців до перевірки, ви не зможете оскаржити наказ про призначення такої перевірки. Навіть якщо підстав для перевірки не було і наказ незаконний – це не має значення з моменту допуску.

Тут позиція Вищого адміністративного суду однозначна: «... позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено» (ухвала від 15.03.2017 у справі № 806/2239/15 (К/800/43694/15).

Не допускайте податківців до перевірки, якщо наказ про її призначення є незаконним або наявні порушення процедури за ст. 81 Податкового кодексу. Це ваше право. Бажання не погіршувати стосунки з податковою може зіграти не на вашу користь.

До чого бути готовим після недопуску?

Припустимо, ви законно не допустили перевіряючих. Негативні наслідки все рівно можуть настати, адже податківці не визнають, що вони порушили закон.

Найімовірніше фіскали накладуть адміністративний арешт на ваше майно. Можуть зупинити видаткові операції з ваших банківських рахунків чи провести невиїзну перевірку.

Адміністративний арешт на майно означає, що платник не зможе відчужити своє майно без дозволу податкової (умовний арешт), а також не зможе ним користуватися (повний арешт).

Спершу керівник (або його заступник) органу ДФС приймає рішення про накладення арешту, потім звертається до суду для підтвердження обґрунтованості арешту (п. 94.10 ПК України). Арешт припиняється, якщо відсутнє рішення суду протягом 96 годин з моменту застосування арешту. Суд перевіряє обґрунтованість адміністративного арешту за спрощеною процедурою відповідно до статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства  та розглядає подання за участю платника (проте його неявка не перешкоджає розгляду). 

Зупинення видаткових операцій з рахунків платника застосовуються виключно на підставі рішення суду за статтею 183-3 КАС. 

Законність блокування рахунків у разі недопуску під питанням. Зупинення видаткових операцій застосовується на іншій підставі (п. 89.4 ПК України) і за умови, що у платника є податковий борг та немає майна для погашення такого боргу (ухвала ВАС України від 27.02.2017 року по справі № 813/1893/16).

Податківці вважають, що такі дії правомірні. Вони посилаються на пп. 20.1.31 Податкового кодексу, за якою необов’язкова наявність у платника податкового боргу (див. як приклад постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі № 819/1590/16; а також лист ДФС України від 14.09.2016 №9679/М/99-99-13-04-02-14).

Також у разі відмови платника у допуску на перевірку, податківці можуть провести невиїзну перевірку ( див. лист ДФС України від 14.09.2016 №9679/М/99-99-13-04-02-14). Як показує практика, податкове повідомлення-рішення за результатом такої перевірки можна оскаржити.

Як діяти?

Припинити арешт на майно або відновити видаткові операції можна, якщо в суді довести наявність спору про право. Тобто що у платника податків були законні підстави для недопуску перевіряючих. Довести це можна так:

Варіант 1: Подати позов в адміністративний суд з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ про призначення перевірки.

Варіант 2: Усно чи письмово заявити незгоду з накладенням арешту в ході розгляду подання ДФС за ст. 183-3 КАС України. У поясненнях вказуйте, що перевірка була призначена незаконно та/або представники контролюючого органу не виконали вимоги статті 81 ПК України, а отже, у вас були законні підстави для недопуску.

Варіант 3: Оскаржити рішення суду про правомірність арешту, винесене по процедурі ст. 183-3 КАС України (див., наприклад, ухвалу ВАС України від 04.04.2017 по справі № 820/2732/16). Проте, розгляд апеляційної скарги відбувається в загальному порядку та може затягнутися від 2 до 6 місяців, а в цей час  арешт вашого майна триватиме.

Типові помилки при недопуску на перевірку

1) В акті про недопуск податківці зазначають причину недопуску зі слів платника. Платник також має право надати письмові пояснення до акту. Наполягайте, щоб в акті зазначили, що ви вважаєте перевірку незаконною або що інспектори порушили процедуру. Вкажіть конкретне порушення та посилання на норми Податкового кодексу. Це буде додатковим підтвердженням, що є спір про право.

Трапляються випадки, коли суд враховував тільки ті причини недопуску, які фіскали зазначили в Акті. Наприклад, платник вказав поганий стан здоров’я. В суді платник стверджував, що перевірка призначена незаконно, але суд не взяв це до уваги, оскільки в Акті було зазначено лише про стан здоров’я (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 по справі № 826/18022/16). Тому не варто вказувати підстави, які не передбачені  законом. Послатися можна на окремі порушення оформлення наказу чи направлення, відсутність у податківців посвідчень, наказу чи направлення, відсутність у перевіряючих повноважень.

2) Якщо ви відмовилися підписувати направлення на перевірку, то це не є підставою складати акт про недопуск. Навпаки, такі дії з вашого боку дозволяють їм розпочати перевірку.

Акти про відмову підписувати направлення, про неможливість вручення наказу (направлення) або про відмову ознайомлюватися з направленням не дають підстав для накладення арешту. Така ж позиція викладена в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 по справі № 804/6329/16.

3) Платник допустив фіскалів до перевірки, але не надав документи, необхідні для її проведення. В ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 по справі № 804/8584/16 суд зробив висновок, що в такому випадку формально допуск був, а отже, немає підстав застосовувати арешт.

Допуск до перевірки робить неможливим подальше оскарження незаконно призначеної перевірки. З іншого боку, можна уникнути негативних наслідків недопуску, якщо діяти оперативно та з урахуванням актуального законодавства та судової практики.