 |
| Михайло Баннов, юрист ILF |
Успішна програма надання "теплих" кредитів опинилася під загрозою згортання через можливе ухвалення двох профільних законів. Проблему можна вирішити.
Занепад споживчого, іпотечного та корпоративного кредитування, який почався у 2013 році, спричинив застій у багатьох сферах економічного життя країни.
Головна функція банків — передавання коштів, залучених від одних осіб у вигляді вкладів, для потреб інших осіб у вигляді кредитів — майже паралізувалася.
Однак один із видів банківського кредитування продовжує стабільно зростати.
Це так звані теплі кредити, які надають державні банки фізичним особам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельним кооперативам (ЖБК) для реалізації енергоефективних заходів: утеплення будинків, облаштування теплових пунктів, модернізації освітлення.
Привабливість цього виду кредитування пояснюється тим, що близько 40% суми позики компенсує держава з бюджету. Крім того, іншу частину кредиту можна покрити коштом місцевого бюджету, якщо орган місцевого самоврядування ухвалив відповідну цільову енергоефективну програму.
Вказані інструменти бюджетних відшкодувань забезпечили дисципліну позичальників із сплати "теплих" кредитів на рівні понад 90%.
Від початку дії державної цільової програми з енергоефективності нею скористалося понад 185 тис позичальників, які отримали близько 3,2 млрд грн. Однак надмірна зарегульованість процедури отримання енергоефективного кредиту може стати на заваді потенційним позичальникам.
При залученні "теплих" кредитів виникають такі проблеми.
1. Обмеженість бюджетних призначень на 2017 рік та швидкість їх витрачання.
2. Різні умови видавання "теплих" кредитів та вимоги уповноважених банків до позичальників.
3. Неможливість отримати "теплий" кредит шляхом відкриття позичальникові кредитної лінії.
4. Законодавча невизначеність подальшого процесу реалізації програми відшкодування "теплих" кредитів у зв'язку з можливим ухваленням проектів законів "Про Фонд енергоефективності" та "Про енергетичну ефективність будівель".
Спробуємо розібратися, чому існують саме ці проблеми, як їх можуть вирішити позичальники і чи є майбутнє у "теплих" кредитів для ОСББ та ЖБК.
Обмеженість бюджетних призначень
На реалізацію програми у 2017 році з держбюджету виділено 430 млн грн. За даними Держенергоефективності останній тиждень березня 2017 року став рекордним: кредити отримали понад 7 тис позичальників на суму 154 млн грн.
Легко спрогнозувати, що вже у червні виділені бюджетні призначення будуть використані. Досвід минулих років дозволяє спрогнозувати виділення урядом додаткових коштів. Наразі мова йде приблизно про 300 млн грн.
Різні умови видачі кредитів
Зараз "теплі" кредити можна отримати тільки в державних установах —Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку і Приватбанку, що передбачено порядком використання коштів на енергоефективні заходи. Кожен банк затверджує порядок кредитування, встановлює умови видавання кредитів та вимоги до позичальників.
Деякі з умов та вимог банків викликають непорозуміння. Наприклад, умови про забезпечення "теплого" кредиту у вигляді застави депозиту, який позичальник зобов'язаний відкрити у тому ж банку.
Виникають логічні запитання: чи не є відкриття депозиту і його подальша застава прихованою комісією банку за надання кредиту і чи не є це штучним інструментом для зниження суми позики та покращення статистичних показників банку.
Адже сума такої застави ніколи не зможе забезпечити інтереси банку в разі, якщо ОСББ чи ЖБК перестануть сплачувати кредит (в основному розмір застави становить один щомісячний платіж за кредитом).
Наприклад, сума "теплого" кредиту становить 1 млн грн, плата за користування — 18% річних, строк дії договору — два роки. Щомісячний платіж за кредитом становить близько 56 тис грн. Отже, з 1 млн грн кредиту вже на початку процедури його отримання позичальник мусить покласти 56 тис грн на депозит.
Чи задовольнять банк ці 56 тис грн у разі несплати позичальником кредиту в розмірі 1 млн грн? Звісно, ні. А от для позичальника ці гроші можуть мати величезне значення під час реалізації енергозберігаючого проекту.
Для полегшення життя ОСББ та ЖБК необхідно відмовитися від застави за "теплими" кредитами, уніфікувати обов'язкові умови та вимоги банків щодо переліку обов'язкових документів, їх типових форм, строків повернення кредиту, максимальних порогів відсоткових ставок.
Неможливість отримати кредитну лінію
Нестабільність валютного ринку, ринків продажу товарів, виконання робіт і надання послуг призводить до збільшення кошторисів енергоефективних проектів, а отже, і сум, які необхідно покрити коштами "теплого" кредиту.
Вирішити таку проблему могли б позики на умовах кредитної лінії, що передбачає використання коштів у межах кредитного ліміту кілька разів за фактом повного погашення перших траншів. Однак питання про відкриття кредитної лінії вирішити набагато важче, ніж питання уніфікації умов та вимог за позиками.
По-перше, державна цільова програма з енергоефективності та порядок використання коштів на енергоефективні заходи не оперують поняттям "кредитна лінія" і чітко встановлюють обмеження щодо кількості "теплих" кредитів для одного позичальника: не більше однієї енергоефективної позики на рік.
По-друге, зміни до цільової програми та порядку використання коштів на енергоефективні заходи може вносити лише Кабінет міністрів.
По-третє, програма "теплого" кредитування обмежена призначеннями у державному бюджеті. Отже, у разі повного використання цільових коштів за даною програмою ОСББ та ЖБК можуть залишитися напризволяще за розрахунками, наприклад, за другим чи третім траншами у рамках кредитної лінії.
Натомість у позичальників за програмами еко-кредитування в комерційних банках є можливість скористатися кредитною карткою банку-партнера з певним кредитним лімітом кілька разів підряд.
Законодавча невизначеність
Проекти законів "Про Фонд енергоефективності" та "Про енергетичну ефективність будівель" передбачають створення спеціальної державної фінансової установи — Фонду енергоефективності, який акумулюватиме кошти для фінансування енергоефективних проектів напряму та через банки-партнери.
Згідно із статтею 18 проекту закону "Про енергетичну ефективність будівель" фонд повинен фінансувати заходи з термічної модернізації та значної реконструкції будівель лише за наявності сертифіката енергетичної ефективності будівель.
Сертифікація ж будівель буде можливою тільки після підготовки фахівців у галузі сертифікації та проведення самої процедури сертифікації будівель. Якщо припустити, що ці законопроекти ухвалять до кінця 2017 року, то 2018 рік буде присвячено підготовці фахівців та першим процедурам із сертифікації.
Навіть норма пункту 5 прикінцевих та перехідних положень проекту вказаного закону не забезпечить достатньої гнучкості в питаннях фінансування.
Хоча дозвіл Наглядової ради фонду і буде підставою для фінансування "теплого" проекту до впровадження сертифікації будівель, однак для його надання Наглядова рада зобов'язана розробити спеціальний порядок, який би забезпечив прозорість процесу та однакові вимоги до всіх потенційних позичальників.
Комплексний характер проблеми організації роботи Фонду енергоефективності не може поставити під загрозу налагоджені механізми надання "теплих" кредитів.
Це дає сигнал уряду та Держенергоефективності продовжити програму з відшкодування з бюджету частини сум залучених позик на 2018 рік. Тоді відповідь на питання про майбутнє "теплих" кредитів для ОСББ та ЖБК буде ствердною.
Якщо Фонд енергоефективності й запрацює, то лише у 2019 році.
Сподіваємося, що успіх "теплих" кредитів допоможе не лише досягти необхідних показників енергоефективності в Україні, а й надихне ринок на якнайшвидше відродження банківського кредитування. Зокрема, перші позитивні кроки у цьому напрямку вже зроблені в рамках проекту ЄБРР "IQ Energy в Україні".
Опубліковано у виданні Економічна правда
Комментариев нет:
Отправить комментарий